Зниження експортного потенціалу чорних металів в Україні. Які чинники погіршують ситуацію?
За даними Державної митної служби, із січня по травень 2023 року українськими металургійними підприємствами скорочено надходження від експорту сталі, чавуну та феросплавів на 60,7% (або до 1 млрд 136,5 млн дол. США порівняно з тогорічним періодом). Так, якщо у 2022 році на чорні метали припало майже 15% від загальних надходжень за товари, то на сьогодні цей показник впав до позначки 7%.
Говорячи про імпорт аналогічної продукції, за 5 місяців поточного року країна збільшила ввезення на 46% – до 486 млн дол. Водночас лише у травні іноземної продукції імпортовано на 124,5 млн дол.
Вас може зацікавити стаття з оглядом українського металургійного ринку за 2022 рік
Для порівняння важливо додати, що минулого року експорт металовиробів було скорочено на 18,5% – до 1 млрд 52,5 млн дол., тоді як імпорт знизився на 43% – до 643,2 млн дол.
Експортна тенденція у сегменті феросплавів
На ринку сплавів заліза відвантаження продукції до інших країн за травень скоротилося 23,7% м./м. Якщо переводити у грошовий еквівалент, експорт за кордон впав на 21,5% м/м. – до 43 млн дол., про що свідчить нещодавній звіт митних органів. За підсумками першого кварталу 2023 року вітчизняні феросплавники скоротили виробництво металів у 2,7 разів, порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 70 тис. т.
Як повідомлялося раніше, до кінця 2022 року феросплавні підприємства скоротили постачання на 47,7% порівняно з попереднім – до 350 тис. т. Також у ході аналітичного дослідження ринку з’ясувалося, що прибуток від випуску сплавів заліза знизився на 46% р/р. – до 564,1 млн дол. Із січня по серпень 2022 року заводи цієї галузі виробили на 32% менше р/р. – 399 тис. т продукції.
З початку року Україна відправила на зовнішні ринки 256 тис. т феросплавів на понад 223 млн дол. Водночас порівнювати показники травня 2023 року з аналогічним торішнім місяцем немає можливості через відсутність даних.
Відомо, що основними покупцями українських сплавів заліза із січня до травня була Польща (64,7%), частка Туреччини склала 9,2%, а на третьому місці в загальному обсязі експорту опинилася Італія – 5,6%.
Три ключових фактори, які негативно позначилися на галузі
За словами виконавчого директора Української Асоціації виробників феросплавів, на кінець 2022 року заводи працювали лише на 30% порівняно з показниками до початку війни. Причиною цього стало загострення ситуації в регіонах через дії країни-агресора.
Ознайомтеся з переліком готових досліджень у найпоширеніших сегментах українського ринку
- Атаки на енергетичну інфраструктуру
Цілеспрямовані ракетні удари РФ по нашій інфраструктурі серйозно погіршили ситуацію для феросплавної галузі, яка найбільше залежить від безперебійного енергозабезпечення. Внаслідок частих атак заводи призупинили роботу, проте на сьогодні ситуація поступово стабілізується.
- Блокування морських портів
Перший заступник голови правління ПрАТ “Полтавський ГЗК” заявив, що блокування ділянок акваторії Чорного та Азовського морів викликало порушення логістичних ланцюгів, а вартість доставки місцями зросла у декілька разів. Оскільки робота металургійних підприємств безпосередньо залежить від постачання імпортної сировини, внаслідок нестабільного потоку спостерігаються значні перебої. Від блокування портів також залежать доходи бюджету – держава щодня втрачає в середньому 170 млн дол. США.
Замовте послугу моніторингу цін, щоб отримати актуальну інформацію щодо українського та закордонного ринку
- Руйнування Каховської ГЕС
Катастрофа на гідроелектростанції матиме для України непрості економічні наслідки. Криза вже торкнулася підприємств, що знаходяться у Дніпропетровській області. Зокрема Нікопольський феросплавний завод стрімко знижує обсяги виробництва у зв’язку з необхідністю скорочувати водоспоживання.
Для отримання консультації зв'яжіться з нами, використовуючи розділ
ПРАЦЮЄМО ЗА СТАНДАРТАМИ
Створюємо імпульс для розвитку Вашого бізнесу
Готові проєкти